Епідеміологічна ситуація

Епідеміологічна ситуація в Україні

Україна на шляху прискорення у подоланні СНІДу до 2030

Як одна з 30 країн, які відповідають за 89% глобальної епідемії СНІДу, Україна долучилась до стратегії прискорення заходів у боротьбі з епідемією, розробила стратегію сталої відповіді на СНІД та затвердила цілі 90 90 90 (схвалені Кабінетом Міністрів України в березні 2017 року). В Україні за оцінками нараховується 240 000 людей, які живуть з ВІЛ.

240 000 людей,
які живуть з ВІЛ


Кількість людей
повинні знати свій ВІЛ статус
132 945 ЛЖВ знають свій статус та знаходяться під медичним спостереженням


ЛЖВ повинні отримувати АРТ
85 025 ЛЖВ отримують АРТ


Кількість людей, що повинні отримувати АРТ та мати вірусну супресію
40 922 ЛЖВ отримують АРТ та мають вірусну супресію

*включаючи АР Крим, місто Севастополь та на неконтрольованих територіях Донецької та Луганської області.

50% всіх людей, які живуть з ВІЛ проживають в п’яти регіонах України:
Дніпропетровська, Одеська, Миколаївська, Донецька області та Київ

Київ Одеса

24% ЛЖВ в Україні живуть в Криму та на неконтрольованих територіях Донецької та Луганської областей; більше 1 мільйона людей з цих територій є вимушеними переселенцями.

Київ підписав Паризьку декларацію в квітні 2016 року та став першим містом в регіоні Східної Європи на Центральної Азії, яке зобов’язалось покінчити зі СНІДом. Наслідуючи політичну ініціативу мера Києва Кличко, Київська міська рада розробила муніципальну програму подолання СНІДу на 2017-2021 роки з ціллю забезпечити лікування для 82% ЛЖВ. Десять інших міст з високим рівнем поширеності ВІЛ-інфекції планують приєднатись до Ініціативи подолання СНІДу у великих містах (Київ х 10). Одеса стала другим містом в регіоні, яке підписало Паризьку декларацію в лютому 2017 року.

Епідемія ВІЛ-інфекції в Україні концентрується в ключових групах

346 000 Оціночна кількість людей, які вживають ін’єкційні наркотики

21.9% Поширеність ВІЛ-інфекцій

80 000 Оціночна кількість жінок – працівниць секс бізнесу

7.0% Поширеність ВІЛ-інфекцій

151 008 Оціночна кількість чоловіків, які мають секс з чоловіками

5% Поширеність ВІЛ-інфекцій

Інші групи населення вразливі до ВІЛ-інфекції

Внутрішньо переміщені особи.

В Україні налічується близько 1.2 млн. внутрішньо переміщених особ. Більшість з них потребує прихистку, їжі та непродовольчої допомоги. Ризик ВІЛ та інших інфекцій, які передаються через кров в цій групі зростає через ризиковану поведінку та ризик сексуального насильства.

Ув’язнені.

Кількість ЛЖВ у пенітенціарних закладах складає 3,730 (6.13% від загальної кількості пенітенціарного населення), але лише 2 381 з них отримують лікування. В 2016 році більше 60% пенітенціарного населення пройшли тестування на ВІЛ серед цього числа 5.9% показали позитивний результат.

Трансгендерні люди

Існує брак даних, але під час дослідження проведеного серед ЧСЧ 2.5% учасників ідентифікували себе як трансгендери. Поширеність ВІЛ-інфекції в цій групі складає 6%.

Мігранти.

На сьогодні немає достатньо даних про ВІЛ серед трудових мігрантів. Відомо, що в 2016 в цій групі було зареєстровано 34 випадки ВІЛ-інфекцій.

Люди в уніформі.

Через військовий конфлікт з 2014 року чисельність української армії збільшилась вдвічі до 240 000 військових. Дані щодо поширення ВІЛ-інфекції в армії є обмеженими, але в зоні конфлікту є високий ризик ВІЛ-інфікування через хірургічні втручання, переливання крові, а також значної кількості сексуальних робітників в місцях скупчення військових. Низький рівень використання кондомів, вживання алкоголю та наркотиків, поширення татуювання можуть бути тими факторами, які впливатимуть та підвищення рівня ВІЛ-інфекції та гепатиту С в цій групі.

Изменить сокращение языков