Спільна програма агентств ООН

Спільна програма ООН з підтримки протидії СНІД в Україні 2012-2016

Спільна програма з підтримки протидії СНІД на 2012-2016 рр. (СПП) є документом, в якому підсумовуються узгоджені зусилля агентств ООН, Представництва Секретаріату ЮНЕЙДС в країні і МОМ щодо підтримки відповіді України на епідемію ВІЛ на національному рівні в межах єдиних стратегічних рамок на п’ять років.

Мета Спільної програми ООН - чітко сформулювати спільний підхід, який використовують агентства ООН для зміцнення співробітництва з Урядом і іншими партнерами в Україні щодо протидії епідемії ВІЛ, визначити їх ролі та обов’язки і слугувати механізмом планування, за допомогою якого Об’єднана Група ООН з ВІЛ/СНІДу може надати найкращу технічну підтримку впровадженню Загальнодержавної програми забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, лікування, догляду та підтримки ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на 2009-2013 роки та досягненню нульового рівня нових випадків зараження ВІЛ, нульового рівня смертності, пов’язаної зі СНІД, і нульового рівня дискримінації в Україні.

Розробка СПП базувалася на спільній меті агенцій ООН максимізувати ефективність допомоги, котру отримує Україна для боротьби з епідемією ВІЛ-інфекції і пом’якшення наслідків епідемії, в інтересах розвитку країни.

СПП є частиною документу «Рамкова програма партнерства Уряду України-ООН на 2012-2016 роки.»

СПП добре гармонізована з іншими програмами партнерів розвитку, зусилля яких направлені на боротьбу зі СНІД в Україні, включаючи Рамки партнерства між Урядом Сполучених Штатів Америки та Кабінетом Міністрів України щодо співробітництва в протидії ВІЛ/СНІД на 2011-2015 рр.

Стратегічні напрямки підтримки і партнерства - це п’ять пріоритетних сфер підтримки у відповідь на визначені прогалини в заходах і пріоритетах України щодо реагування на епідемію ВІЛ/СНІД.

Стратегічний напрямок 1: універсальний доступ для споживачів ін’єкційних наркотиків та осіб, які знаходяться в установах виконання покарань

Стратегічний напрямок 1: універсальний доступ для споживачів ін’єкційних наркотиків та осіб, які знаходяться в установах виконання покарань

Оскільки незахищені ін’єкції наркотиків продовжують бути переважним шляхом передачі ВІЛ, споживачі ін’єкційних наркотиків (СІН), залишаються пріоритетом для впровадження заходів з протидії ВІЛ-інфекції в Україні, з програмами зниження шкоди, що зараз надають послуги в усіх регіонах країни. Однак, ці програми охоплюють лише одну третину оціночної кількості у 278 000-387 000 споживачів ін’єкційних наркотиків, і надають лише мінімальний пакет послуг з профілактики та догляду.

Тоді як ціллю Загальнодержавної програми протидії ВІЛ/СНІД на 2009-2013 рр. є досягнення рівня охоплення замісною підтримувальною терапією (ЗПТ) 20 000 залежних від опіатів споживачів ін’єкційних наркотиків до 2013 року. Нинішнє охоплення лише трохи перевищує кількість у 6 632 осіб, що складає лише 2,7% від кількості залежних від опіатів СІН в Україні. Споживачі ін’єкційних наркотиків складають лише 8,3% від тих, хто має доступ до антиретровірусної терапії (АРТ), тоді як вони складають більшість серед загальної кількості людей, що живуть з ВІЛ. Особи, які знаходяться в установах виконання покарань, залишаються дуже вразливою групою, оскільки лише незначний обсяг послуг з профілактики та догляду надається в установах виконання покарань України і у обмеженому масштабі. Зараз лише 12% і 15% осіб, які знаходяться в установах виконання покарань мають доступ до тестування на ВІЛ та запобіжних послуг, відповідно.

Стратегічний напрямок 1 і відповідний Результат націлені на те, щоб до 2016 року було розширено охоплення програмами обміну голок і шприців, замісною підтримувальної терапії, вчасно розпочата і безперервна АРТ, догляд і підтримка споживачів ін’єкційних наркотиків, осіб, які перебувають в установах виконання покарань та тих, які живуть з ВІЛ, через зміцнені політики та законодавство, що грунтуються на доказових даних та орієнтовані на права людини, лідерство та спроможність.

В межах цього конкретного Результату, ЮНОДК буде провідною організацією у партнерстві з ВООЗ і ЮНЕЙДС під час впровадження.

Конкретні заходи будуть реалізовані згідно наступних п’яти Результатів:

  • Переглянуті, відредаговані та гармонізовані рамкові документи політики і законодавчі акти щодо наркотичних речовин, кримінального судочинства, управління установами пенітенціарної системи, а також ті, які пов’язані з питаннями ВІЛ/СНІД, задля підтримки комплексних підходів, які базуються на доказовій базі та правах людини і направлені на боротьбу з епідемією ВІЛ-інфекції серед СІН та осіб, які знаходяться в установах виконання покарань
  • Протоколи послуг, методичні керівництва та стандарти якості для послуг з ВІЛ/СНІД, для СІН та осіб, які знаходяться в установах виконання покарань, розроблені, регулярно оновлюються у відповідності до міжнародних методичних керівництв і стандартів, а також використовуються тими, хто надає такі послуги
  • Спроможність уряду та організацій громадського суспільства підвищена для того, щоб реалізовувати комплексні, інтегровані, чутливі до гендерних питань та спеціалізовані в розрізі вікових груп заходи з профілактики ВІЛ та догляду для СІН та осіб, які знаходяться в установах виконання покарань
  • Модель інтегрованих та легко доступних систем послуг, котрі дозволять впроваджувати засновані на доказових даних, масштабні та комплексні заходи для СІН та осіб, які знаходяться в установах виконання покарань, розроблена та розповсюджена
  • Стратегічна інформація про СІН та осіб, які знаходяться в установах виконання покарань, а також про доступність для них комплексних послуг з профілактики ВІЛ, лікування, догляду та підтримки, доступна для розробки відповідних політик та програм, а також для мобілізації ресурсів

Стратегічний напрямок 2: зниження рівня передачі статевим шляхом

Стратегічний напрямок 2: зниження рівня передачі статевим шляхом

Передача ВІЛ статевим шляхом набуває зростаючого тренду та є тісно пов’язаною з ризикованою сексуальною поведінкою серед СІН, робітників комерційного сексу (РКС), чоловіків, які мають секс з чоловікам (ЧСЧ) та підлітків з найвищим рівнем ризику (ПНР), а також продовжує бути найбільш важким для попередження шляхом передачі ВІЛ в Україні. Доступ до послуг з профілактики ВІЛ обмежений серед РКС, ЧСЧ і трансгендерів (ТГ): лише 61,2% РКС і 53,1% ЧСЧ отримували послуги з профілактики ВІЛ за останні 12 місяців. Хоча частка тягаря епідемії ВІЛ-інфекції, притаманна саме цим групам, політичні та правові бар’єри часто стоять на шляху адекватного доступу цих груп до послуг з профілактики ВІЛ.

Система ООН закликає просувати відповідні зміни в політиках і практиках, що стосуються потреб груп населення найвищого ризику (ГНР) і молоді, зміни поведінки на рівні особистості та громади, що призведе в результаті до впливу на сексуальне здоров’я, розширення доступу до товарів і послуг з профілактики, особливо для людей з найвищим ризиком і молоді, а також підтримки лідерства серед людей, які живуть з ВІЛ, задля «доброго здоров’я, гідності і профілактики зараження». В контексті України, система ООН прагне досягти, щоб ГНР і їх партнери мали доступ до інтегрованих послуг щодо запобігання інфікування ВІЛ, репродуктивного здоров’я та послуг з боротьби з інфекціями, що передаються статевим шляхом (ІПСШ), а також інтегрування питання ВІЛ/СНІД в більш широку навчальну програму в сфері здорового способу життя та додаткову навчальну діяльність молоді. Система ООН підтримує наділення додатковими повноваженнями цих груп населення, які мають права щодо того, щоб і вимагати, і мати доступ до всеохоплюючих і прийнятних пакетів послуг з профілактики ВІЛ, лікування, догляду та підтримки, а також, щоб правоохоронні органи, судова та ніша системи захищали їх права.

Стратегічним напрямком 2 і відповідним Результатом є забезпечити, щоб до 2016 року обсяги інтегрованих і комбінованих послуг з профілактики передачі ВІЛ статевим шляхом серед ГНР та їх партнерів і серед молоді були розширені за допомогою покращених політик, потужностей і зміцнення систем.

В межах даного конкретного результату ФН ООН буде провідною організацією у партнерстві з ЮНІСЕФ (який сфокусується на підлітках з найвищим ризиком) і ПРООН (яка сфокусується на ЧСЧ), а також ВООЗ, ЮНЕЙДС, ЮНЕСКО, МОП і МОМ під час впровадження.

Конкретні заходи будуть впроваджені згідно наступних трьох результатів:

  • Національні політики, програми та інструменти розроблені/переглянуті, розширені, базуючись на доказах, а також ефективно реалізовані для того, щоб краще працювати в сфері профілактики ВІЛ серед груп населення з найвищим ризиком (РКС, ЧСЧ), підлітків з найвищим ризиком і молоді
  • Питання ВІЛ введені в більш широкі навчальні програми щодо здорового способу життя та додаткову навчальну діяльність з метою, щоб запобігти зараженню ВІЛ серед дітей і молоді, та задля зниження стигми і дискримінації по відношенню до людей, які живуть з ВІЛ
  • ГНР та їх партнери мають доступ до якісних послуг з ВІЛ, ІПСШ та репродуктивного здоров’я

Стратегічний напрямок 3: елімінація передачі ВІЛ від матері до дитини

Стратегічний напрямок 3: елімінація передачі ВІЛ від матері до дитини

Як було зазначено на засіданні високого рівня з питань ВІЛ/СНІД і в Політичній Декларації, прийнятій в червні 2011 року, практична елімінація передачі ВІЛ від матері до дитини (ПМД) є важливим глобальним пріоритетом. України є однією з тих країн, котрі можуть досягти цієї цілі до 2015 року. Країна досягла суттєвого прогресу з початку 2000-х рр.: рівень ПМД знизився з 27,8% в 2001 році до 4,7% в 2009 році, але має бути зроблено набагато більше, щоб запобігти смерті матерів і зараженню дітей ВІЛ. В Україні рівень використання АРВ ліків для профілактики ПМД серед жінок СІН та інших жінок був: не отримували жодного разу і, відповідно, 5%; монотерапія невірапіном складала 27% і, відповідно, 9%; зідовудін і невірапін 45% і 68%; і трітерапія 16% і, відповідно, 18%.

Для того, щоб Україна могла елімінувати вертикальну передачу ВІЛ та знизити смертність матерів, пов’язану зі СНІД, Стратегічним напрямком 3 і відповідним Результатом визначена підтримка України у забезпеченні до 2016 р. розширення доступу до тестування на ВІЛ та АРВ, попередження небажаної вагітності та профілактики ВІЛ, особливо для жінок, чиї права незабезпечені,та вразливих жінок.

В межах цього конкретного результату ЮНІСЕФ буде провідною організацією у партнерстві з ВООЗ, ФН ООН, ЮНЕЙДС і ЮНОДК під час впровадження.

Ці конкретні заходи будуть впроваджуватися згідно двох результатів:

  • Національна Стратегія елімінації нових випадків ВІЛ-інфекції серед дітей та збереження життів їх матерів, підтримана комплексним стратегічним планом, з визначеною вартістю втручань і адекватно бюджетованим, що інтегрований в нову національну програму боротьби зі СНІД на 2014-2018 рр.
  • Усі жінки, в тому числі ті, права яких не забезпечені, вразливі жінки та жінки найвищого ризику, мають доступ до якісних послуг із запобігання ПМД, ВІЛ і послуг в сфері репродуктивного здоров’я, котрі надаються у відповідності до принципів рівноправності та міжнародних стандартів.

Стратегічний напрямок 4: універсальний доступ до лікування

Стратегічний напрямок 4: універсальний доступ до лікування

Розширений доступ до лікування впливає на суттєве зниження рівня смертності, пов’язаного з ВІЛ, що надає змогу людям вести здорове спосіб життя. Україна досягла надзвичайного прогресу в розширенні програми АРТ протягом останніх років. Однак, За оцінками експертів, лише половина від оціночної кількості у 230 000 людей, які живуть зараз з ВІЛ в Україні, знають про свій позитивний ВІЛ-статус. Через це, станом на початок 2012 року, у спеціалізованих медичних установах перебуває лише 106 225 осіб, в яких діагностовано  ВІЛ.

Згідно з офіційною статистикою, лише 26 720 людей, які живуть з ВІЛ, отримують зараз лікування в країні, а це відповідає лише 22% охоплення від оціненої на основі методичних керівництв ВООЗ за 2010 рік потреби в АРТ, а це є одним з найнижчих показників в світі. Лише невелика частка (8,3%) тих, хто зараз отримує АРТ в Україні є споживачами ін’єкційних наркотиків. Іншим серйозним викликом для України є вирішення проблеми високого рівня ко-інфекції туберкульозом серед ЛЖВ, який сягає понад 60% в деяких регіонах країни, а також постійний ріст смертності від туберкульозу/ВІЛ (0,1 в 1999 році в порівнянні з 3,9 в 2007 році та 5,5 в 2009 році на 100 000 населення).

Одним з головних викликів для України щодо забезпечення універсального доступу до лікування, профілактики ВІЛ і догляду є неефективний захист населення від високих витрат на послуги з охорони здоров’я та недоліки системи охорони здоров’я. Тому найбільш важливим є, щоб боротьба з ВІЛ була включена в поточну реформу системи охорони здоров’я і відповідні політичні рішення, була профінансована за допомогою нових механізмів фінансування, і добре була належним чином інтегрована в інші спеціалізовані послуги та децентралізована для забезпечення кращого доступу.

Задля підтримки України у заповненні цих прогалин, Стратегічним напрямком 4 і відповідним Результатом є забезпечити, щоб до 2016 року універсальний доступ до вчасного, інтегрованого, безперервного та високоякісного лікування ВІЛ і туберкульозу для людей, які живуть з ВІЛ, було досягнуто через розширені політики, більш ґрунтовні докази та зміцнену систему охорони здоров’я.

В межах цього конкретного результату ВООЗ буде провідною організацією у партнерстві з ЮНІСЕФ, ПРООН, ЮНЕЙДС і Світовим Банком під час впровадження.

Конкретні заходи будуть впроваджуватися згідно трьох Результатів:

  • Політики, що базуються на доказових даних, і інструменти для розширеного та високоякісного лікування, догляду та підтримки по відношенню до дорослих і дітей, які живуть з ВІЛ, розроблені, регулярно оновлюються та реалізуються у відповідності до міжнародних стандартів.
  • Інтегровані моделі догляду за пацієнтами з ВІЛ, туберкульозом і наркотичною залежністю розроблені, реалізовані, оцінені та розширені.
  • Національна спроможність до отримання та використання стратегічної інформації розширена для того, щоб зробити можливим ефективне планування та впровадження національних і регіональних програм.

Стратегічний напрямок 5: сприятливі закони, політики, практики та системи, зниження стигми та дискримінації, гендерна рівність і захист прав людини

Стратегічний напрямок 5: сприятливі закони, політики, практики та системи, зниження стигми та дискримінації, гендерна рівність і захист прав людини

Карне законодавство, політики, практики, стигма та дискримінація можуть блокувати ефективні заходи щодо відповіді на ВІЛ/СНІД, не допускаючи людей до послуг з ВІЛ і знижуючи здатність особи запобігати зараження ВІЛ, а також впливаючи на людей, які живуть з ВІЛ. Впровадження цих законів карних законів, політик та практик все ще існує навіть одночасно з існуючими сприятливими правовими та політичними рамками.

Понад 50% осіб, які живуть з ВІЛ в Україні, звітують про прояви стигми та дискримінації по відношенню до них. В Україні всі ці фактори обмежують рівний доступ багатьох людей до послуг в сфері охорони здоров’я, соціальній, в сфері освіти, зайнятості, майнових та інших прав. Виконання законів часто змушує СІН, РКС та ЧСЧ вести підпільний спосіб життя і уникати отримання послуг в сфері ВІЛ/СНІД, що також стосується криміналізації передачі ВІЛ. Відповідно, в Україні, як і в багатьох інших країнах, важливо прийняти сприятливі закони та політики, усунути карні практики та зміцнити заходи, що забезпечують, щоб усі люди отримували вигоду від послуг і програм в сфері ВІЛ і мали доступ до правосуддя, незалежно від статусу здоров’я, статі, місця проживання, сексуальної орієнтації, вживання наркотиків або роботи в сфері надання комерційних послуг.

Стратегічним напрямком 5 та відповідним Результатом є забезпечити, щоб до 2016 року в Україні були закони, політики, практики та системи, що забезпечуватимуть ефективність заходів у відповідь на епідемію ВІЛ/СНІД, включаючи гендерну рівність і зниження стигми та дискримінації.

В межах цього конкретного Результату ПРООН і ЮНЕЙДС будуть провідними організаціями у партнерстві з МОП, ВООЗ, ЮНОДК, ФН ООН, Світовим Банком, УВКБ ООН, ЮНЕСКО та МОМ під час впровадження.

Конкретні заходи будуть реалізовані згідно семи Результатів:

  • Закон України «Про протидію поширенню хвороб, зумовлених вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), та правовий і соціальний захист людей, які живуть з ВІЛ» введений в дію і ефективно виконується.
  • Національні рамкова стратегія і програма з ВІЛ/СНІД на 2014-2018 рр. розроблені задля всебічних, доказово обгрунтованих, пріоритизованих, ефективних із визначеною вартістю програм профілактики, лікування, догляду та підтримки, націлених на вирішення проблем груп найвищого ризику та уразливих груп, захисту прав людини та гендерної рівності, а також ефективно реалізовані та демонструють вплив.
  • Національні структури та системи координування в сфері боротьби зі СНІД ефективні в багатосекторній координації та нагляді за впровадженням національної стратегії та програми боротьби зі СНІД і програм за підтримки Глобального фонду, спрямовані на усунення карних законів, політик та практик, сприяють підвищенню ефективності і мають відчутний вплив на епідемію ВІЛ.
  • Спроможність працівників сектору охорони здоров’я, правоохоронних органів, юстиції, освіти та інших секторів щодо зниження дискримінації по відношенню до людей, які живуть з ВІЛ, та інших вразливих груп населення підвищена у відповідних сферах.
  • Національна тристороння стратегія співробітництва щодо ВІЛ і СНІД у світі праці, на основі положень Глобальної Рекомендації МОП №200, розроблена та впроваджується в сфері боротьби з ВІЛ/СНІД на робочих місцях з особливою увагою на недискримінацію.
  • Надана підтримка у розробці та впровадженні багатосекторної гендерної стратегії у відповідь на епідемію ВІЛ/СНІД, та її інтеграції у національні гендерні політики.
  • Впроваджені належні механізми з моніторингу та реагування на порушення прав людини, явища стигми та дискримінації, в підкріплення практикам, політикам та програмам з ВІЛ/СНІД та іншим, на місцях