В жовтні 2012 року делегація Програмної Координаційної Ради (ПКР) ЮНЕЙДС відвідала Україну щоб ознайомитись з Національною програмою протидії епідемії ВІЛ-інфекції та з першоджерел отримати інформацію щодо прогресу та викликів у боротьбі з епідемією. Це був перший візит ПКР в регіон східної Європи та центральної Азії.

У 2013, Україна була обрана членом Програмної координаційної ради ЮНЕЙДС на період 2014-2016 роки і вже в листопаді 2013 року офіс ЮНЕЙДС в країні розпочав підготовчу роботу з українською делегацією. Це включало низку нарад та зустрічей з представниками Уряду та громадянським суспільством.

На своєму першому засіданні ПКР Україна була представлена Віце-прем'єр-міністром України, Головою Національної Ради з питань протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та туберкульозу, Державною службою України з питань протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та інших соціально небезпечних захворювань, та Всеукраїнською Мережею людей, які живуть з ВІЛ.

“Консолідація зусиль у боротьбі зі епідемією ВІЛ-інфекції на міжнародному рівні є запорукою успіху – сказав Віце-прем'єр-міністр України Олександр Сич в Женеві під час відкриття 34ї зустрічі ПКР. “Посилення співпраці з ЮНЕЙДС дозволить оптимізувати участь України у міжнародній боротьбі зі СНІДом та забезпечить краще управління ресурсами у реалізації національної програми протидії епідемії."

Протягом свого членства в ПКР ЮНЕЙДС, Україна стала однією з 30 країн, які є вирішальними у глобальній боротьбі зі СНІДом ( Fast Track countries) та підтримувала постійну увагу до регіону східної Європи та центральної Азії, оскільки це єдиний регіон у світі, і якому епідемія ВІЛ-інфекції продовжує зростати.

Досвід України у відповіді на епідемію в умовах гуманітарних викликів пов’язаних з надзвичайною ситуацією спонукав до широкого обговорення проблеми під час тематичного сегменту ПКР « ВІЛ в умовах надзвичайних ситуацій», що надалі було відображено у підходах Глобального Фонду через запровадження нової категорії реалізації програм – «нестабільне операційне середовище». В результаті цієї роботи Україна залишила за собою право на подальшу, і навіть більше за очікувану, допомогу Глобального Фонду (120 млн. доларів США).

На своєму останньому засіданні ПКР в 2016 році Україна також була представлена Віце-прем'єр-міністром Павлом Розенко, який презентував огляд прогресу, досягнутого країною протягом її членства у вищому керівному органі ЮНЕЙДС: «Три роки нашого членства в ПКР співпали з найбільшими викликами в історії нашої країни. Це включає військову агресію з боку сусідньої держави, яка закінчилась втратою частини територій країни, мільйони внутрішньо переміщених осіб, важкий тягар який припав на національну економіку та негативні наслідки цих подій на тисячі людей, які живуть з ВІЛ. Але Україна демонструє, що навіть за таких важких умов з правильною координацією та реальною відповідальністю позитивні зміни є можливими. Ми пишаємось тим, що нам вдалось значно підвищити рівень охоплення антиретровірусною терапією, впровадити повномасштабні профілактичні програми для ключових груп населення та реалізувати найбільшу і найпотужнішу програму замісної підтримувальної терапії в регіоні східної Європи та центральної Азії. Ми також горді близькою та прозорою співпрацею Уряду, громадянського суспільства, міжнародних та донорських організацій. І ми продовжимо працювати разом, щоб посилити лідерство та відповідальність країни у відповіді на епідемію та забезпечити адекватне і вчасне реагування на виклики сьогодення. Я хотів би щиро подякувати ПКР, ЮНЕЙДС, її ко-спонсорам та всім партнерам, які залучені до глобальних дебатів щодо подолання СНІДу до 2030 року за унікальну можливість бути поруч з вами ці три роки та висловити надію приєднатися до вас в якості країни, яка успішно виконала всі свої міжнародні зобов’язання. Я також хочу звернути вашу увагу на те, що представники Української мережі ЛЖВ зараз знаходяться поруч з нами, в цій залі, і вони залишаться з нами, як головний партнер Уряду протягом дискусії для того, щоб представити своє бачення ситуації, яке ми високо цінуємо.»

Дмитро Шерембей, Голова правління Всеукраїнської мережі ЛЖВ звертаючись до членів ПКР ЮНЕЙДС сказав: “Я знаходжусь тут, тому що мені пощастило. Я вижив і спромігся приїхати сюди тому, що вранці прийняв свої ліки. Але більшість людей не мають такої можливостіI – все ще не мають доступу до лікування. Ми повинні пам’ятати, що коли ми говоримо про доступність, ми перш за все говоримо про життя людей. Українська мережа ЛЖВ бореться за те, що подолати всі перепони між лікуванням і людьми, які його потребують, тому що не може бути жодної перешкоди і жодного виправдання коли йдеться про життя людей. ”

Протягом свого членства в ПКР ЮНЕЙДС, Україна прийняла безпрецедентне рішення щодо збільшення державного фінансування програм лікування ВІЛ-інфекції та туберкульозу на 140%. Цей крок та активне залучення міжнародних донорів вже в 2017 році дозволить вдвічі збільшити число людей, які отримують антиретровірусну терапію, що є запорукою досягнення цілей 90 90 90.

Для забезпечення сталості національної відповіді на СНІД Уряд України прийняв «Стратегію забезпечення сталої відповіді на епідемії туберкульозу, в тому числі хіміорезистентного, та ВІЛ-інфекції/СНІДу на період до 2020 року» та затвердив план заходів щодо її реалізації. Документ був розроблений за активної участі представників ключових груп населення, що дозволило найкращим чином врахувати потреби людей, які вживають ін‘єкційні наркотики, чоловіків, які мають секс з чоловіками, робітників комерційного сексу та ув‘язнених. Вперше за всю історію України, Уряд розпочав закупівлі метадону та бупренорфіну для програм замісної підтримувальної терапії. Бюджет, виділений державою на ці потреби забезпечить лікування для 7300 пацієнтів і буде зростати. Така інвестиція з боку Уряду разом із збільшенням фінансування на закупівлю антиретровірусних ліків має стати поворотним моментом переходу від програм фінансованих донорами до стійких програм за державним фінансуванням.

В квітні 2016 року місто Київ, столиця України стала першим містом в регіоні східної Європи та центральної Азії яке приєдналось до глобальної ініціативи подолання СНІДу у великих містах чим надало приклад для наслідування не тільки іншим містам України, але і великим містам всього регіону. Муніципалітет столиці спільно з партнерами зобов’язались збільшити кількість людей, які отримують АРТ з 5000 на початку 2016 до 12 000 на кінець 2017року. Муніципальна програма подолання СНІДу стала не лише політичною декларацією, а живим технічним документом який дозволяє швидко розбудувати взаємодію між партнерами, включаючи багатообіцяюче пратнерство з приватним сектором. Сприраючисб на політичні заяви міського голови Кличка, міська рада розробила муніципальну програму подолання СНІДу на 2017-2021 із завданням забезпечити 82% людей, які живуть з ВІЛ відповідним лікуванням. Десять інших великих міст України планують приєднатися до цієї ініціативи (Київ х 10). Одеса стала другим містом України та регіону, яка підписала Паризьку декларацію.

В рамках Угоди про Асоціацію Україна-ЄС, Україна зробила значні кроки у гармонізації українського законодавства з вимогами Європейского Союзу, зокрема розробила і почала впровадження підходів громадського здоров’я через реформування всієї системи охорони здоров’я. Центр громадського здоров’я був створений при Міністерстві охорони здоров’я України з метою контролю за епідемією не тільки ВІЛ-інфекції, але і туберкульозу, вірусних гепатитів та інших соціально небезпечних хвороб. Центр має стати головною державною інституцією виконуючою Національну стратегію з ВІЛ/СНІДу в тісній співпраці з партнерами, залученням громадянського суспільства, включаючи людей, які живуть з ВІЛ.

Досвід України у відповіді на епідемію в умовах гуманітарних викликів пов’язаних з надзвичайною ситуацією спонукав до широкого обговорення проблеми під час тематичного сегменту ПКР « ВІЛ в умовах надзвичайних ситуацій».

Протягом збройного конфлікту, який розпочався у 2014 році значно постраждали регіони України з високою поширеністю ВІЛ. Близько 24% оціночного числа ЛЖВ проживають в Криму, Луганський та Донецький областях, включаючи території, які нині є непідконтрольними Уряду України. Більше 1 млн. людей з цих регіонів вимушені були покинути свої домівки. За три роки кількість людей, які потребують гуманітарної допомоги внаслідок конфлікту зросла до 3.8 млн. Близько 2.2 млн. людей потерпають від неможливості отримати якісні медичні послуги. Завдяки підтримці Фонду з надзвичайних ситуацій Глобального Фонду та ЮНІСЕФ, який забезпечив продовження антиретровірусного лікування на територіях, які не контролюються Урядом України, терапію отримали 10 145 людей, які живуть з ВІЛ, включаючи дітей. На додаток до програм профілактики ВІЛ серед ключових груп населення фінансованих Глобальним Фондом, в зоні конфлікту було розповсюджено близько 3.4 млн. презервативів, як для ключових груп, так і серед військовослужбовців. Але вся діяльність щодо опіоїдної замісної терапії на неконтрольованих територіях була припинена.

У своїй презентації Програмній Координаційній Раді ЮНЕЙДС, Сергій Дмитрієв з Всеукраїнської мережі ЛЖВ наголосив та тому, що "Військовий конфлікт відбувається в епіцентрі епідемії ВІЛ-інфекції в Україні. У Донецькій та Луганській областях зареєстровано 33 305 ЛЖВ, які складають 24% всієї української диспансерної групи. Є багато міжнародних організацій та агентств ООН, що працюють у сфері гуманітарної допомоги в зоні конфлікту: УКГВ, УВКБ, ПРООН, ВПП, ЮНІСЕФ, ВООЗ, Міжнародний Червоний Хрест, Лікарі без кордонів тощо, але всі вони мають певні обмеження щодо роботи на неконтрольованих територіях. Як наслідок, недержавні організації залишаються єдиним джерелом послуг, пов'язаних з ВІЛ, які нині за підтримки міжнародного співтовариства забезпечують продовження лікування 7 990 ЛЖВ (у тому числі 367 ув'язнених).